• Вы находитесь здесь:

• Главная
• Учительская

Шесть человек сдали все тесты ВНО на 200 баллов

В этом году шесть человек сдали на 200 баллов все три теста ВНО. Об этом на пресс-конференции заявила директор Украинского центра оценивания качества образования Ирина Зайцева, передает корреспондент News24UA.

Директор центра не назвала фамилии этих людей, но сообщила, что все они из разных регионов страны: Запорожской области, Черновцов, Киева, Ивано-Франковска, Ужгорода и Крыма. Также Зайцева добавила, что ректоры многих украинских вузов "уже начали охоту за этими участниками тестирования". "Однако мы не можем сообщить им их фамилии", – подчеркнула она.

Зайцева также добавила, что 48 участников тестов набрали по 200 баллов по двум предметам, а 686 участников – по одному предмету.

Она также рассказала, что в этом году существенно снизилось количество апелляционных заявлений по результатам оценивания. Если вы прошлом году количество таких заявлений составляло 0,92% от всех принявших участие в тестировании, то в этом году – только 0,39% (10 тыс. 500 и 4060 участников ВНО соответственно). Снижение количества апелляций Зайцева пояснила лучшим качеством тестом, чем в прошлом году. Также она добавила, что чаще всего с апелляцией обращаются те, кто хочет преодолеть порог в 140 и 170 баллов. Больше всего апелляций было подано по предмету "украинский язык и литература".

Также Зайцева рассказала, что в этом году 533 участникам ВНО аннулировали результаты, так как в ходе тестирования у них были обнаружены мобильные телефоны. Она привела пример, что в одной группе мобильники были обнаружены у 8-ми из 15-ти участников ВНО.

Зайцева рассказала, что в среднем 9,5% участников тестирования не дотянули до 124 баллов – минимального количества, необходимого для подачи документов в вузы. Самый низкий показатель "неуспеваемости" – по математике, там с минимумом справились всего 7,4%. По химии этот показатель составил более 10%.

В целом явка на тестирование составила 90% от зарегистрировавшихся на ВНО. Самая высокая явка была на тестах по украинскому языку и литературе, математике и английскому языку, а самая низкая – на другие иностранные языки и мировую литературу.

Использование материалов сайта возможно только при наличии активной открытой для поисковых систем гиперссылки: http://www.news24ua.com/shest-chelovek-sdali-vse-testy-vno-na-200-ballov

10 родительских заповедей: от новорожденного до подростка

Быть мамой – одна из самых трудных, но вместе с тем и самых приятных задач. Чтобы успешно выполнить ее, нужно хотя бы приблизительно установить для себя и ребенка определенные правила, по которым вы будете сосуществовать.

Разумеется, у каждой мамы эти правила свои. Я же попыталась найти некие универсальные заповеди, которыми можно руководствоваться на протяжении всего детства – от младенчества до подросткового возраста.
Первая заповедь для новорожденных: Расслабьтесь и наслаждайтесь

Конечно, это кажется очень нелегким – расслабиться, когда младенец кричит которую ночь подряд. Или наслаждаться жизнью, когда тебя ждет гора мокрых пеленок. И все же постарайтесь найти хорошее и приятное в своих многочисленных обязанностях и своей неустанной заботе о малыше.

Это драгоценное время так быстро пройдет и никогда не вернется. А вы будете жалеть, что радость общения с ребенком затмевала стирка пеленок.

Вторая заповедь для новорожденных: Безопасность

Просто удивительно, каким подвижным оказывается этот с виду слабый живой комочек. Не успеешь оглянуться – а он уже на краю дивана! О безопасности младенца нужно заботиться с первых дней его жизни. Бортики на пеленальном столике, защита от острых углов, безопасные детская мебель, посуда и игрушки – вы просто обязаны все предусмотреть и заранее принять меры. Тогда не только малыш будет чувствовать себя защищенным, но и вы сами обретете душевное спокойствие.

Третья заповедь для детсадовца: Терпение

Когда ребенок обретает способность двигаться туда, куда ему хочется, и вдобавок еще и говорить, родительское терпение начинает подвергаться большим испытаниям. Помните, что примерно до четырехлетнего возраста ребенка почти невозможно урезонить словами и доводами рассудка.

Утихомирить капризную истерику в людном месте – тоже. Чтобы ребенок успокоился, его нужно как можно быстрее отвлечь и доставить в малолюдное и относительно спокойное место.

А бесконечные «Почему?» обязательно требуют ответа. Поэтому вооружитесь как можно большим запасом терпения и верьте, что капризы и истерики скоро пройдут. Хотя любопытство останется еще надолго.

Четвертая заповедь для детсадовца: Сон

Известно, что, как правило, дети начинают капризничать, когда они устают или не выспались. Одним детям нужно большее количество часов сна , другим – меньшее. Но в любом случае, если ребенок начинает беспричинно (как вам кажется) капризничать и плакать, то, скорее всего, он просто устал.

Уложите его немного поспать, даже если он у вас давно уже не спит днем, и через час снова получите нормального ребенка.

Пятая заповедь для детсадовца: Читайте

Живущий внутри меня книголюб просто не может не подчеркнуть, что нужно читать дошкольнику вслух каждый божий день. Совместное чтение подарит вам восхитительные минуты, проведенные наедине с малышом, разовьет у него речь, воображение и фантазию, и на всю жизнь подарит ему удивительный мир книг.

Шестая заповедь для школьника: Позвольте ему быть активным

Наступает время, когда ребенку пора чувствовать себя значительным и полезным. Большинству детей нравится приобретать бытовые навыки, поэтому позвольте ему добровольно помогать по дому и в других ваших начинаниях. Научите его, как нужно подметать, вытирать пыль, резать овощи и другим мелочам, которые способны занимать значительную часть вашего времени.

Для ребенка это не будет в тягость. Наоборот – ему нравится чувствовать себя достаточно взрослым и нравится ваша зависимость от его помощи. А вам дополнительные руки всегда пригодятся. Позвольте также ребенку иметь собственное мнение на тот или иной счет и поступать сообразно с ним.

Не стремитесь спасти ребенка от всех трудностей и проблем в его жизни, иначе он никогда не будет самостоятельным и не научится справляться с ними сам.

Седьмая заповедь для школьника: Расписание

Достаточно твердый распорядок дня школьника поможет ему избежать стрессов и излишнего беспокойства. Это не значит, что нужно строго придерживаться установленных часов и регламентировать каждый шаг ребенка. Нет, расписание может быть достаточно гибким, но оно непременно должно быть.

Ребенок должен примерно в одно и то же время вставать, принимать пищу, делать уроки, гулять, ложиться спать. В промежутках между основными пунктами ему может быть предоставлена относительная свобода.

Восьмая заповедь для подростка: Ответственность

Ответственность поднимает практические навыки на новый уровень. Лучше всего составить и повесить на стену или холодильник список дел и поручений, за которые подросток несет ответственность и которые он может и должен успешно выполнять без каждодневных напоминаний.

В этом возрасте ребенок уже может многое: самостоятельно ухаживать за домашним питомцем, убирать свою кровать, мыть за собой посуду, гладить постиранную одежду, накрывать стол к чаю в полдник.

Эти небольшие дела – не тягостные обязанности, они помогут ребенку почувствовать себя уверенней в своих силах и обрести некоторую бытовую независимость, которая в будущем очень и очень пригодится.

Девятая заповедь для подростка: Дисциплина и личное пространство

Подросток должен четко знать, где начинаются и где кончаются границы его поведения. Хотя подросткам и необходима свобода, им все еще очень нужно чувствовать, что вы о них заботитесь.

Они все еще нуждаются в вашей помощи и поддержке, хотя зачастую и не знают, как о ней попросить, или стесняются показать свою уязвимость. Дайте подростку свободу в определенных рамках, только не делайте их слишком узкими. Ничего страшного, если подросток на своем опыте узнает негативные последствия тех или иных поступков.

Пока дело не дошло до алкоголя, криминала, секса или наркотиков, вам, в общем-то, не о чем сильно беспокоиться.

Десятая заповедь для всех: Доверяйте своей интуиции

Быть родителем нелегко. Младенец во всем зависит от вас, а вам начинает казаться, что вы ровным счетом ничего не знаете и не умеете с ним обращаться.

Подросток проходит через психологическую перестройку, а вы уже и не помните себя в его возрасте. Не хватайтесь судорожно за умные книги , не спешите следовать мнению психологов и учителей, если в глубине души вы с ними не согласны.

Какого бы возраста ни был ваш ребенок, если в его воспитании вы руководствуетесь в каждом своем шаге в первую очередь любовью, то вы все сделаете как надо. В глубине души вы прекрасно знаете, что нужно вашему ребенку, поэтому просто следуйте своим инстинктам.

Класне керівництво ‑ це не робота, це спосіб життя Для справжнього вчителя його робота попри всі перешкоди є джерелом натхнення та задоволення

Якби в кабінеті у лікаря, юриста або дантиста
одночасно зібралися 30 чоловік із різними бажаннями та потребами,
а деякі, не маючи бажання там перебувати, постійно заважали б йому працювати, а лікар, юрист або дантист (без асистента),
мав би протягом дев’яти місяців, застосовуючи всю свою майстерність,
досягати високих професійних результатів,
ось тоді, можливо, він би отримав деяке уявлення
про роботу шкільного вчителя.

Дональд Д. Куїнн, переклад з англійської

У педагога є важка, але дуже важлива місія ‑ бути класним керівником. Одні вважають її лише доповненням до своєї викладацької роботи, інші ‑ навпаки, найголовнішою. Як би не була важка ця діяльність, вона, безсумнівно, потрібна дітям, оскільки основна структурна ланка у школі ‑ це клас. Саме в ньому зароджується інтерес до навчання, формуються соціальні стосунки між дітьми.

Клас являє собою систему, яка допомагає реалізувати турботу про соціальне благополуччя дітей, вирішувати проблему їхнього дозвілля, згуртовувати колектив, формувати відповідну емоційну атмосферу. Організатором діяльності учнів у класі, координатором впливів був і залишається класний керівник ‑ як автор і як скульптор.

Класний керівник


Як автор
Як скульптор

5 кл.

6 кл.

7 кл.

8 кл.

9 кл.

10 кл.

11 кл.
Нотатки

Робота над сюжетом

Логічний наголос

Розвиток подій

Кульмінація

Розв’язка

Відгук читача
Вивчення особистості

Пошук витонченості

Особливе призначення

Самовизначення

Удосконалення

Довершеність

Оцінка майстра



У процесі моєї роботи виробився певний стиль моїх відносин із дітьми:
не забороняти, а направляти;
не керувати, а співкерувати;
не примушувати, а переконувати;
не командувати, а організовувати;
не обмежувати, а надавати свободу вибору.

Будучи класним керівником, уважаю, що метою виховного процесу є плекання вільної, талановитої, фізично здорової особистості, збагаченої науковими знаннями, естетичними смаками, готової до творчої трудової діяльності, яка досягається через формування в учнів морального ставлення до оточуючих людей і усвідомлення цінності людського життя, через формування культури інтелектуального розвитку та вдосконалення учнів, а також культури збереження власного здоров’я.

Класні виховні години, що проводяться мною, наприклад, "Час, події, люди", "Планета за один тиждень", "Проступок. Правопорушення. Злочин", "Розкажи мені про мене" та ін.; ситуативні практикуми, такі як "Умій спілкуватися з усіма та завжди", "Слухати й чути"; диспути "Дружба починається з посмішки", "Мої "можна" та мої "не можна"; сократівські бесіди "Ми та наше здоров’я", "Мій внутрішній світ" ‑ сприяють розвитку самооцінки учнів, виробленню вміння бачити сильні і слабкі сторони своєї особистості, свого характеру.

Для вивчення результативності та ефективності виховного впливу використовую такі методики як моніторинг, діагностика, анкетування тощо.

Проводячи анкетування учнів "Рівень вихованості учнів", "Вивчення рівня згуртованості учнів", "Вивчення рівня тривожності учнів" та ін., а також діагностуючи моральну вихованість, виявляю певні задатки та здібності дітей, їх позитивні й негативні риси характеру для подальшого коригування.

Постійно критично аналізуючи проведену роботу, помічаю, що динаміка показників може бути неоднаковою, більше того, деякі показники можуть майже не змінюватись, а іноді можуть бути гірше, ніж на попередньому етапі. Тому загальний висновок робиться на основі зіставлення всіх отриманих даних, що характеризують виконану систему роботу.

У учнів мого п’ятого класу загальна тривожність знаходиться на середньому рівні, тобто половина учнів відчувають деяку тривожність свого емоційного стану, що пов’язаний із певними формами діяльності у школі: переживання соціального стресу, фрустрація потреби в досягненні успіху тощо. Це зайвий раз підтверджує те, що велике значення в розвитку підростаючої особистості мають мотиви діяльності та поведінки, в яких виражається характер ставлення до себе, інших людей; рівень самоусвідомлення та соціальної відповідальності. Порівнюючи рівні шкільної тривожності, ми виявили, що серед усіх чинників переважає фрустрація потреби в досягненні успіху, що пов’язується з емоційним переживанням при саморозкритті, пред’явленні себе іншим і демонстрації своїх можливостей, тобто реальних навчальних досягнень із тих чи інших предметів.

Також слід зазначити, що в наслідок системної роботи педагогічного колективу з учнями п’ятих класів знижені показники за такими шкалами: страх самовираження, страх ситуації перевірки навчальних досягнень, страх не відповідати очікуванням дорослих.

Психолог школи постійно допомагає мені зробити узагальнені висновки щодо створення сприятливих умов для гармонізації особистості в моєму класі. Так, спостерігається прагнення до активної діяльності, бо монотонна, нецікава діяльність провокує прояви таких дезадаптивних якостей, як легковажність і відсутність почуття відповідальності. Тут необхідно створювати умови для прояву ініціативи учнів, чітко аргументувати обов’язки та певні межі в поведінці дитини.

Стане в нагоді й доброзичлива, підтримуюча взаємодія з учнем, інтенсивна навчальна робота на 2‑3 уроках, на початку тижня, початку та середині чверті.

Ніколи не є зайвим і складання плану спільної діяльності мене як вчителя та учнів. Наприклад, складні завдання краще ділити на частини з аналізом і підтримкою на кожному етапі роботи. Необхідно уникати негативного порівняння окремих учнів із більш успішними однокласниками. Оцінку навчальної діяльності та поведінки краще давати індивідуально, аргументовано з акцентом на позитивних моментах. Підтримувати високий рівень працездатності під час уроку та при виконанні однотипних операцій, спрямовувати учнів на пошук інших способів вирішення завдань, використовувати різноманітні види діяльності, давати групові та індивідуальні завдання для самостійної роботи. Тобто потрібна наполеглива, але чітка, аргументована, спокійна оцінка результатів діяльності учнів і їх особистих досягнень.

Постійно використовую включення більш активних учнів із рисами лідерства у виконання організаційних ролей на уроці.

Навіювання: хороший товариш, цікавий співрозмовник, людина здатна досягти успіху.

Навчання: раціональному плануванню діяльності (не накопичувати не виконані справи), самоконтролю поведінки, саморегуляції психофізичного стану, умінню спілкуватись.

Виховні впливи: натяк, ласкаві докори, прояви уваги, турботи, заохочення до успіху.

Переконалась, що найбільш ефективні не прямі, а приховані впливи на дитину.

У своїй роботі використовую інноваційні методики, творчо підходжу до створення системи виховної та соціально-педагогічної роботи. Прагну створити умови для розвитку в дітей творчої ініціативи, громадянської позиції, відповідальності та інших якостей, що затребувані суспільством.

Намагаюсь домогтись найкращого результату та граничної ефективності будь-якої виховної справи. Результатом моєї роботи є:
результативна участь у загальношкільних заходах ‑ робота з моїми вихованцями над творчим музей-проектом "Дорогами тисячоліть", "День Перемоги", "Міс школи", організація та проведення творчих конкурсів для учнів початкових класів тощо);
збільшення кількості призових місць, отриманих колективом моїх вихованців;
використання музейної педагогіки – силами моїх вихованців створено музей "Світова духовна культура". Музейна педагогіка – це ефективний засіб громадянського виховання учнів, відновлення історичної пам’яті молодого покоління.
застосування арт-терапії.

Підтримую тісний контакт із батьками своїх учнів, організовую педагогічні консультації, проводжу анкетування з метою діагностики та регулювання своєї навчально-виховної діяльності.

Уважаю, що саме класний керівник здатний показати учневі та його батькам, що вони є в житті один для одного, так як більша частина про це забуває. Намагаюся створити умови для реального самостійного вирішення учнем його особистих проблем, розуміння себе й інших, особистісного та професійного самовизначення.

Немає легких учнів, усі вони вимагають від учителя, класного керівника багато сил і енергії. Педагог повинен бути щиро переконаний у тому, що кожна дитина талановита, а значить цікава. Якщо дитина "сіра" й "непомітна", отже, її талант поки не виявлений і не розвинений. А в цьому винна не дитина, тут винні педагоги та батьки.

Термін діти "групи ризику" найчастіше згадуються в якості синонімів таких понять як "запущений учень" або "учень із відхиленнями в навчанні та поведінці", "важкі діти", "важкий учень". Зазвичай ми називаємо "важкими" тих учнів, які не тільки погано вчаться, але і при цьому також грубо порушують вимоги шкільної дисципліни, правила поведінки на вулиці та у громадських місцях. Щоб вести роботу з такими дітьми, треба знати причини, що призводять до відхилення в навчанні та поведінці.

Не описати відчуття майже фізичного болю, коли стикаєшся з озлобленою дитячою душею. Як багато недоотримала вона від своїх близьких, якщо вовченям дивиться на світ. Скільки ж добра, тепла й любові обійшли її стороною.

У таких випадках у моїй роботі на перший план виходить просто людське відношення: допомогти, зрозуміти, приголубити, поспівчувати, поговорити по душах. Допомогти дитині знайти себе, заявити про себе, знайти впевненість, у кожному бачити хороше, дати кожному шанс ‑ ось ті завдання, які поставила перед собою, прагну їх реалізувати. Природно, по-новому звучить сьогодні й завдання класного керівника ‑ уміти бути готовим взяти на себе відповідальність за долю дитини, бо, як писав Антуан де Сент-Екзюпері: "Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив".

Цим учням приділяю особливу увагу, залучаючи їх до участі у класних і загальношкільних заходах, відвідую їх сім’ї та проводжу індивідуальні бесіди і з учнями, і їх батьками. Опікуючись зайнятістю учнів "групи ризику" в позаурочний час, залучаю їх до відвідування спортивних секцій і гуртків.

Як не дивно це звучить, але до категорії дітей "групи ризику" з упевненістю можна віднести й обдарованих, талановитих учнів, які не вміють реалізувати свої можливості в навчальній чи позаурочної діяльності. І ця робота, безумовно, є важливою ланкою роботи з дітьми. Як класний керівник, намагаюсь допомогти дитині у подоланні труднощів, з якими, чи то з причини свого віку, чи то відсутності відповідних умінь і досвіду, ще не здатна впоратися самостійно.

При реалізації будь-якої виховної концепції дуже важливо зуміти побачити та визначити її результативність. Хотілося б відзначити, що будучи посередником між зростаючою особистістю та навколишнім світом у формуванні духовно-моральних цінностей, колективно-творчі справи дуже згуртовують дитячий колектив. У моєму виховному багажі як класного керівник такі колективні трудові справи як: "Молодь проти насильства", "Толерантність – це… обговоримо?" та ін.

Робота класного керівника непроста: усі педагоги знають, що класний керівник відповідає "за все" та в ідеалі повинен уміти виконувати безліч справ, причому одночасно. Тому постійно дбаю про свій професійний рівень, відвідуючи курси підвищення кваліфікації, приділяючи велику увагу самоосвіті. Маю невеличку скарбничку власних методичних розробок із виховної роботи, беру активну участь в методичному об’єднанні класних керівників школи, де виступаю з повідомленнями; ділюся з колегами своїм накопиченим досвідом, надаю педагогічну допомогу з питань виховної, організаційної та творчої роботи іншим класним керівникам.

На даний момент знаходиться в розробці мій сайт як вчителя та класного керівника, який надалі буде розвиватися при переході дітей із класу у клас.

Якщо цікаво, то хочу висловити кілька думок про сучасного класного керівника.

Серед безлічі інших достоїнств, якими повинен володіти класний керівник, відзначила б захопленість і вміння повести за собою інших. Це може бути творча справа, особисте хобі тощо. Важливо, щоб педагог міг у професійній діяльності проявити себе як особистість, яка цікава дітям.

Із сучасними дітьми не можна бути вчителем "учорашніх знань", світ швидко йде вперед і нам необхідно за ним устигати, цікавитись усіма проблемами дитини, щоб тактовно керувати процесом виховання учнів, а не підганяти кудись чи під щось дітей.

На мій погляд, професія класного керівника схожа з професією мінера. Оскільки варто раз оступитись і контакт із дитиною буде втрачено, подекуди назавжди. Тому, звичайно ж, потрібно бути психологом, хоча б на інтуїтивному рівні. Що ж стосується професійних знань, умінь і навичок, то класний керівник повинен знати та вміти все, чи майже все! Класний керівник повинен володіти всіма якостями хорошої, розумної, цікавої людини.

А мої побажання всім класним керівникам такі.

Пам’ятайте: Батько дитини не ваш учень, не ваш ворог, а ваш друг, порадник, однодумець.

Майте на увазі: Краща форма взаємин із батьками складає ланцюжок: діти ‑ батьки ‑ учитель – сім’я.

Майте на увазі: Головне ‑ не чекати подяки, тоді не буде розчарувань.

Пам’ятайте: Діти у класі ‑ ваше відображення, тому старайтесь постійно працювати над собою.

Майте на увазі: Головне ‑ зберігати молодість власної душі на довгі роки, тоді легше буде зрозуміти юних, поряд з якими має відбутись ваша щаслива професійна кар’єра.

Запам’ятайте: Ваша установка повинна бути такою:

Без мене світ не повний!
Навчаються в тих, кого люблять.
Гете

Сколько часов человеку можно работать

Люди, работающие более 8 часов в день, подвергают себя огромному риску депрессии. Они страдают от этого психического расстройства в два раза чаще, чем те, кто работает по 7-8 часов. Британские ученые провели исследования и выявили что, если рабочий день продолжительностью больше 8 часов входит в привычку, то с каждым дополнительным часом риск депрессии растет. При этом производительность труда зачастую не увеличивается. Поэтому не думайте, что если вы проведете на работе в 2 раза больше времени, то сделаете в 2 раза больше. Даже если это вам удастся, в последующем перенапряжение даст о себе знать плохим самочувствием.
По материалам: sovetday.ru

Комментарии